загрузка...
Loading...

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ

 

11.2.     Прогнозування норм експлуатації популяцій

 

Популяція живих організмів практично завжди виступає як основна одиниця використання та керування її розвитком. В усіх випадках використання ресурсів живої природи повинно базуватися на здатності популяції до саморегуляції своєї чисельності і до поступового відновлення біологічного потенціалу після вилучення певної кількості особин. Визначення норм вилучення особин та біомаси з популяції є центральним завданням природокористування та визначення порогу стійкості популяції до антропогенного впливу. Перевищення допустимих норм експлуатації популяцій може призвести до її зникнення. Прикладом таких наслідків є популяції атлантичного оселедця, що поширені в акваторії Північно-Західної Атлантики. У 1975 р. спеціалісти виявили критичне зниження чисельності особин та потенціалу відтворення оселедців у цих популяціях. Оскільки масовий промисел не був припинений, то до початку 80-х років промисловий вилов став нерентабельним.

Популяції цього цінного виду до цього часу не відновили свою базову чисельність. Окрім чисельності, в популяції атлантичного оселедця порушилася статево-вікова і просторова структура, що є важливим фактором нормального функціонування і росту. За умов постійного стеження (моніторингу) за станом розвитку і динамікою змін та контролю за нормою вилучення особин популяції можуть існувати необмежено довгий час і зберігати свою продуктивність.

Стан і певні зміни в популяціях окремих видів рослин і тварин свідчать про зміни в стані навколишнього середовища і є об’єктом спеціального біологічного моніторингу.






загрузка...