Ліберальні реформи 60-70-х років XIX ст. - Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій - НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА - допомога в підготовці до ЗНО та ДПА 

В розділі підручники PDF додано підручники для 1, 5, та 10 класу 2018 року видання

ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій

Ліберальні реформи 60-70-х років XIX ст.

 

Криза феодально-кріпосницької системи, яка виявлялася у занепаді поміщицьких господарств, неможливості для поміщиків надалі ефективно вирішувати свої соціально-економічні проблеми за рахунок кріпацтва, значне зростання селянського руху — ось головні причини реформ 60-70-х рр. Уряд вирішив за краще здійснити реформи згори, самому, ніж чекати, поки це буде зроблено знизу, самим народом. Ці документи вирішували основні питання, пов’язані зі скасуванням кріпосного права:

— ліквідація особистої залежності селян від поміщиків;

— наділення селян землею і визначення за неї повинностей;

— викуп селянських наділів.

Селяни-кріпаки переставали бути власністю поміщика. На них поширювалися економічні права, які визнавалися раніше за вільними особами: купувати і продавати майно, відкривати різні підприємства.

Селяни не були повністю зрівняні в правах з іншими станами, їхні право пересування обмежувалось, паспорти їм видавали лише на рік, тоді як іншим станам — безстрокові. Залишалось принизливе покарання різками. Селяни мусили платити подушний податок, відбувати рекрутську повинність. Зберігалася община і кругова порука при виплаті податків та виконанні повинностей. Земельне питання вирішувалось в інтересах поміщиків, вони залишались власниками землі, яка їм належала.

Згодом були проведені реформи в політичній сфері. У 1862 р. реалізується поліцейська реформа. У кожному повіті створюється повітове поліцейське управління на чолі зі справником, призначеним губернатором. Метою цієї реформи було покращення роботи загальної поліції, звуження її компетенції, звільнення від другорядних функцій, підвищення професіоналізму. У 1864 р. уряд провів земську реформу. Створювались земські установи (губернські, повітові) — збори та управи. Збори складалися з гласних, які обиралися на три роки від землевласників, міських і сільських громад. Виборча система забезпечувала перевагу поміщикам. Земства опікували школи, лікарні, в’язниці, шляхи. До 1917 р. вони провели корисну роботу, особливо на теренах освіти й охорони здоров’я. Але їхня діяльність була під контролем царської адміністрації.

У 1870 р. почалося проведення міської реформи. У містах терміном на чотири роки обирали міські думи. Члени думи — гласні — обирали міського голову і міську управу.

У 1864 р. була проведена судова реформа — найбільш прогресивна з усіх реформ 60-70-х років. Замість станового вводили безстановий суд, замість закритого — «гласний», зі змаганням сторін — захисника і прокурора. Суд відокремлювався від адміністрації і проголошувався незалежним.

У 1862-1874 рр. проводилась військова реформа. Країна була поділена на 15 військових округів, проведено переозброєння армії, реформувалась система військових навчальних закладів. Започатковувались військові гімназії, юнкерські училища, збільшувалась кількість місць у військових академіях. Замість рекрутських наборів з 1874 р. вводилася загальна військова повинність для всіх чоловіків, які досягли 21 року (від неї звільнялися особи з вищою освітою, духовенство, деякі неросійські народи).

З 1862 р. почалася фінансова реформа. Усе управління грошовим господарством зосереджувалося в міністерстві фінансів, великі повноваження надавались заснованому Держбанку.

Потреби економіки спричинили необхідність реформи освіти. Збільшувалась кількість шкіл різного рівня, дозволялось відкривати приватні. Навчання розподілялося на класичне (гімназії, які готували в університети) і реальне (училища, які готували в технічні інститути). Надавалась автономія університетам, які могли самостійно вирішувати свої адміністративні (вибори ректорів, деканів), наукові, фінансові, навчальні питання. Проте негативне значення мало підвищення плати за навчання, заборона жінкам отримувати вищу освіту в університетах, обмеження в навчанні для євреїв.

У 1865 р. була проведена реформа в галузі цензури, яка теж спрямовувалася на підтримання існуючого державного ладу.






загрузка...