загрузка...

Українська мова
Підручники з української мови
Уроки з української мови
Всі предмети
ЗНО 2014
Конспекти уроків
Опорні конспекти
Підручники PDF
Підручники онлайн
Бібліотека PDF
Словники
Довідник школяра
Майстер-клас для школяра
Роботи відвідувачів
Зворотній зв'язок

загрузка...
Check Google Page Rank

Усі уроки української мови в 11 класі

ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

 

Урок № 9

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ,

УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ

 

Мета: повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови.

Внутрішньо-предметні зв’язки: стилістика (стилістичний синтаксис).

Міжпредметні зв’язки: література (виразне читання поетичного тексту).

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний етап

Конструктивна робота зі схемою

Замість знаків питання вставте пропущені назви типів простих речень за їхніми ознаками (наприклад, за наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене / неускладнене). Наведіть приклади до кожного типу речень.

 

 

Повідомлення експертів

Учитель заздалегідь виділяє команду експертів, яка отримує завдання підготувати повідомлення за темою «Інтонування різних видів простих речень».

Матеріал для довідок:

Найважливішою ознакою речення є його інтонаційна оформленість. Основних типів інтонації три, за цим розрізняють три розряди речень і три типи пунктуаційних знаків у кінці речення.

Розповідне речення вимовляють хоч і не завжди цілком одноманітно, тобто не завжди з тією самою інтонацією, оскільки на останню, між іншим, впливає більша чи менша поширеність речення, але характерною прикметою такого речення є пониження, спадання голосу під кінець. На письмі таку інтонацію позначають крапкою.

Приклади речень-розповідей: 1. Сонце заходить (Т. Шевченко). 2. Збирали пізні гречки (М. Коцюбинський). 3. На сірій скелі мак цвіте (О. Олесь).

Найвиразнішою ознакою інтонації речення-питання є дуже помітне піднесення голосу на однім якімсь слові. Коли в реченні є питальне слово (хто, де, куди), то це піднесення звичайно й буває на цьому слові, коли ж його немає, то на іншому. На письмі знак питання передає питальну інтонацію.

Приклади питальних речень: 1. Що я мушу робити? (М. Хвильовий). 2. Ти любиш дивитися на небо? (П. Загребельний). 3. Чому з тобою нам не поєднати дружбу? (М. Рильський).

Окличне речення характеризується піднесеною інтонацією па всіх словах (на письмі позначається знаком оклику).

Приклади речень-окликів: 1. Весна іде! (Б. Грінченко). 2. Ми хочемо жити! (В. Чумак). 3. Все здолаю! Буйним вихром закручу! (Г. Чупринка).

II. Процесуально-діяльнісний етап

Лінгвістичний аналіз

Прочитайте виразно вірш, правильно інтонуючи різні за метою висловлювання та емоційною забарвленістю речення. Охарактеризуйте прості речення, використовуючи схему «Типи простих речень».

В шелесті калини,

В шумі хвиль Дніпрових,

В душах незрадливих

Виплекана мова.

Горда і ласкава,

Зраджена й забута,

Ти чужою стала

Кобзаревим внукам.

Якже їх назвати?

Підкажи те слово!

Ти ж така багата,

Рідна наша мово!

Та невже забудуть

Люди снів сопілки

І навік замовкнуть

Думи і щедрівки?

Чом не б’ється в грудях

Більше честь синівська?

Що з тобою буде,

Мово українська?

С. Когут

 

Вибірково-аналітична робота

Випишіть спочатку неповні речення, а потім — повні. У дужках біля кожного речення зазначте, односкладне воно чи двоскладне. Підкресліть члени речення.

Зверніть увагу! Те, що в односкладному реченні є лише один головний член, не означає, що речення неповне, оскільки другий головний член не передбачений його структурою. Односкладне речення є неповним тоді, коли в ньому пропущено цей головний член або інший потрібний другорядний член речення.

1. Всяке діло починай з голови (Народна творчість). 2. Надворі ясна холодна ніч (І. Вільде). 3. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко). 4. Над пам’яттю простягнуто мости (В. Коротич). 5. А під горою крейдяною дорога біла (О. Ковалевський). 6. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало. Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський). 7. Згадав черешню білу-білу й подвір’я в питнім спориші (О. Квітневий).

Проблемне завдання

Поміркуйте, чи можуть односкладні називні речення бути неповними. Чому?

Вправа-трансформація

Перебудуйте непоширені речення на поширені.

1. Гудуть вітри. 2. Шурхотить листя. 3. Павуки мережать. 4. Блищать росинки. 5. Зустрілося село.

Відновлювальна робота

Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Визначте в тексті прості ускладнені речення. Якими синтаксичними конструкціями вони ускладнюються? Туристів па вул..цях Ки..ва ле..ко впізнати. Пасок фотоапарата, пер..кинутий через пл..че або шию, ледачкуватий вигляд і блиск подиву в очах. Вони (не)одмінно фотографуються на тлі футуристичного арх..т..ктурпого ансамблю па Майдані, фонтанів па Хрещатику. Звіс..но, біл..шість київських Туристів — це наші ж співгромадяни (вони пр..святили свій вихідний (не)відпочинку десь па пр..роді, а подорож., до столиці). Серед наших туристів (с)початку важко в..різнити інших мандр..вників. Вони пр..були сюди за тисячу (якщо (не)більше) кілометрів. Влас..не, ви навряд(чи) впізнаєте чужих одразу. Наші сусіди з півночі, сходу, півд..ня їздять сюди відпоч..вати «за кордон», як ми до Праги, Відня чи Варшави. Ось так. Ки..в має рівнятися на європейські міста (3 журналу).

Стилістичне спостереження

Прочитайте уривок тексту. Визначте тини речень, ужитих у ньому. З’ясуйте, з якою метою використано різні типи синтаксичних структур.

...Свято Петра і Павла — жнива. А там і Маковія: святили квіти та мак. Мельна, мамине село. Хата дідова на горбі, білим піском висипані доріжки. Пахнуть печені паляниці. Катруся вносить велику чорну макітру. Ломить паляниці. У малій макітрі терти мак. Медом пахне. А ми випрошуємо кусочки ламанців. Катруся свариться: «Завтра Маковія. Потерпіть. Нині не можна їсти — на те лиш час завтра» ... Як перебути ту ніч? Красне свято Маковія, як Святий вечір! (Р. Кобальчинська).

Висновок

Стилістичні можливості синтаксичних структур виявляються в їх протиставленні за одним типом ознак. Так, при зіставленні односкладних речень з двоскладними, неповних із повними, простих зі. складними виявляються їх стилістичні функції.

 

III. Контрольно-рефлексивний етап

Прочитайте гумореску за ролями. Які репліки діалогу е неповними реченнями? Чим зумовлений пропуск членів речення?

БУЙНІ ПРЕДКИ

Вдарив батько спересердя хлопчика малого.

Той поплакав, переплакав та й питає в нього:

— Тебе, татку, бив твій татко?

— Бив, та ще й немало.

— Ну, а татка твого били?

— Теж перепадало.

І сказало хлопченятко, заломивши ручки:

— Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки (П. Глазовий).

 

IV. Домашнє завдання (на вибір)

Написати гумореску у формі діалогу, використовуючи неповні речення.

Виписати з довідкової літератури вашого фаху уривок тексту з:

а) неповними реченнями, б) односкладними реченнями; в) ускладненими реченнями. З’ясувати, з якою метою вжито в тексті ці речення.



загрузка...

загрузка...
Google