загрузка...

Природознавство
Уроки з природознавства
Всі предмети
ЗНО 2014
Конспекти уроків
Опорні конспекти
Підручники PDF
Підручники онлайн
Бібліотека PDF
Словники
Довідник школяра
Майстер-клас для школяра
Роботи відвідувачів
Зворотній зв'язок

загрузка...

Check Google Page Rank

Природознавство - розробки уроків уроків

ТЕМА 2. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ

 

УРОК 13

ТЕМА. ҐРУНТ. СКЛАД ҐРУНТУ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ҐРУНТІВ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №5 «ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТУ»

 

Мета уроку: навчальна — визначивши поняття «ґрунт» разом з учнями, з'ясувати склад ґрунту та його основні властивості в ході виконання практичної роботи; розвиваюча — підкреслити, що ґрунт займає проміжне місце між царствами живої та неживої природи, поєднуючи в собі представників тих та інших царств; виховна — визначити місце ґрунтів у житті людини як джерела більшості продуктів харчування та середовища живлення для багатьох рослин.

Основні поняття: вивітрювання, ґрунт, гумус (перегній), торф, ґрунти — чорноземи, піщані, глинисті, каштанові, підзолисті й солончакові.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику), практичний (виконання практичної роботи №5).

Обладнання: лабораторна електроплитка, ґрунт (3 порції), металева сковорідка, лист або коробочка з низькими бортиками для прожарювання ґрунту, склянка, вода, паличка для перемішування або чайна ложка, скельце.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв'язки: природознавство (5 клас), географія (6 клас), фізична географія України (8 клас).

Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду

IV. Викладення основного матеріалу. Практична робота № 5

1. Дослід 1. Підтвердження наявності у ґрунті води.

2. Дослід 2. Підтвердження наявності у ґрунті гумусу.

3. Дослід 3. Підтвердження наявності у ґрунті гірських порід — піску та глини.

4. Дослід 4. Підтвердження наявності у ґрунті повітря.

5. Коротка характеристика деяких видів ґрунтів.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

 

Хід уроку

I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

  Запитання до учнів

1. Як трав’янисті рослини лісу пристосувалися до умов існування в затінку під кронами дерев?

Додаткове запитання: Для чого створюють заповідники?

2. У якій екосистемі живе планктон та яка роль цих живих істот?

Додаткове запитання: Чому в екосистемі степу дуже мало дерев?

3. Яка екосистема — природна чи штучна — більш витривала? Обґрунтуйте свою точку зору.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ

  Бесіда

— Як називається процес руйнування гірських порід у результаті коливання температур повітря, замерзання води та життєдіяльності живих організмів (цей процес ми вивчали, на уроках природознавства у 5-му класі)? (Вивітрювання.)

— Що утворюється на поверхні гірських порід у результаті їхнього вивітрювання, а також відмирання рослин? (Ґрунт.)

— Дайте визначення ґрунту. (Ґрунт — це верхній пухкий родючий шар Землі, на якому ростуть рослини. Товщина ґрунту — від кількох сантиметрів (у горах, у тундрі) до 2 метрів (у степах).)

  Завдання у робочому зошиті

IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5.

На цьому етапі проводять демонстраційну практичну роботу. Учитель показує невеликі досліди, а учні коментують, який ґрунтовий компонент виявляє цей дослід.

  Завдання у робочому зошиті

1. Дослід 1. Підтвердження наявності у ґрунті води

На заздалегідь розігріту (увімкнути на перерві) лабораторну електроплитку поставити металеву посудину з ґрунтом та прожарювати його. Від ґрунту почне підніматися пара. Над парою слід потримати скельце або просто покласти його на лист із ґрунтом, через кілька хвилин на нижній, спрямованій до ґрунту поверхні скла утворяться крапельки.

  Запитання до учнів

— Про наявність якої речовини в ґрунті свідчить цей дослід? (Води.)

2. Дослід 2. Підтвердження наявності у ґрунті гумусу

Продовжуючи прожарювати цю саму порцію ґрунту, слід дочекатися, коли пара не буде утворюватися, а над ґрунтом почне здійматися дим і буде відчутно запах, який нагадує горіння дров. Цей запах і дим утворюються від згорання органічної частини ґрунту — перегною, або гумусу.

Після цього слід порівняти колір прожареного та непрожареного ґрунту.

  Запитання до учнів

— Яка з порцій темніша й чому? (Темніший — непрожарений ґрунт, темного кольору йому надають органічні речовини: перегній, або гумус.)

3. Дослід 3. Підтвердження наявності у ґрунті гірських порід — піску та глини

У склянку, наполовину наповнену водою, помістити грудочку непрожареного ґрунту й розмішати його. За якийсь час вміст склянки розділиться на три шари: важкий пісок осяде на дно склянки, посередині залишатимуться у зваженому стані легші й дрібніші частинки глини, які через свою масу й розмір довго осідатимуть на дно, а зверху перебуватиме прозорий шар води.

  Запитання до учнів

— Який висновок можна зробити про склад ґрунту на підставі проведеного досліду? (У ньому містяться гірські породи, в першу чергу — глина й пісок.)

4. Дослід 4. Підтвердження наявності у ґрунті повітря

У склянку, наполовину наповнену водою, помістити грудочку ґрунту. Тієї ж миті з ґрунту у воду почнуть виділятися бульбашки повітря, що легко спливають на поверхню.

  Бесіда

— Що витіснило повітря із ґрунту? (Вода.)

Підбиваємо підсумок першої частини уроку.

— Із чого складається ґрунт? (Ґрунт складається із піску, глини, гумусу (перегною), води, повітря.)

— Які живі істоти живуть у ґрунті? (Жуки та їхні личинки, дощові черв’яки, бактерії, великі тварини, які живуть у норах.)

Кількість цих складових частин ґрунту неоднакова (подібно до того, як поєднання білого й житнього борошна в різних кількостях забезпечує виготовлення кількох сортів хліба). Отже, на Землі існує багато різних видів ґрунтів.

— Як називаються найродючіші ґрунти на Землі? (Чорноземи. У них вміст гумусу становить 20%, тобто 1/5 частина таких ґрунтів — це перегній!)

— Який компонент надає чорноземам темного забарвлення й високої родючості? (Гумус.)

  Завдання у робочому зошиті

5. Коротка характеристика деяких видів ґрунтів

Піщані ґрунти

— Який компонент у них переважає? (Пісок. У такі ґрунти швидко й легко проникає вода, просочившись, вона створює умови для проникнення в ґрунт повітря.)

— Які культури доцільно вирощувати на легких піщаних ґрунтах? (Коренеплоди й картоплю.)

Глинисті ґрунти

— Чому вони мають таку назву? (У них міститься велика кількість глини.)

Після намокання глина склеює складові частини ґрунту, і він стає щільним, такий ґрунт важко обробляти — копати, орати.

Після дощу глинисті ґрунти довго висихають, вода, яка міститься в них, перешкоджає проникати в ґрунт повітрю.

Підзолисті ґрунти

Їхня назва походить від слова «зола» — продукт згорання твердого палива. Зола сірого кольору, у підзолистих ґрунтах є шар сірого кольору.

— Про яку родючість — високу чи низьку — йдеться за наявності шару такого кольору? (Родючість низька, гумусу в них небагато — 1-3%.)

Каштанові ґрунти

Каштанові ґрунти отримали таку назву через свій коричневий колір.

— Що можна сказати про їхню родючість? (їхній темний колір свідчить про наявність великої кількості гумусу, отже, вони родючі.)

Використання каштанових ґрунтів утруднює сухий клімат, в якому вони існують.

Солончакові ґрунти

— Чому вони одержали таку назву? (У цих ґрунтах підвищений вміст солей, тому землеробство на них неможливе, на них можуть рости тільки деякі види рослин — курай, полин.)

— Яку корисну копалину, що утворюється на болотах, використовують як добавку до ґрунту, щоб підвищити його родючість? (Торф.)

Більш детально про види ґрунтів світу та України ми поговоримо на уроках географії в 7-му та 8-му класах.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Ґрунт — це верхній пухкий родючий шар Землі. Його головна властивість — родючість — забезпечується вмістом гумусу, або перегною. Залежно від кількості органічних і неорганічних речовин виокремлюють різні види ґрунтів різної родючості.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дати відповіді на запитання після параграфа.

  Завдання у робочому зошиті

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Мати-земля годувальниця

 

Близько 10 тисяч років тому людина здійснила «неолітичну революцію»: перебуваючи під загрозою голоду, вона різко змінила спосіб свого існування. Виснаживши мисливські угіддя, наші предки — мисливці й збирачі — були змушені перейти до скотарства та землеробства. І тоді вони вперше зрозуміли, що саме із ґрунтом пов’язані їхні життєві інтереси. Упродовж століть стихійно складалися й переходили з покоління в покоління способи обробітку землі. Згодом цей досвід стали записувати й передавати в спадок, постійно його доповнюючи. Він став вихідною точкою для агрономії — галузі науки, що досліджує найважливішу властивість ґрунту — родючість. Родючість — це здатність ґрунтів забезпечувати рослини мінеральним живленням, вологою, повітрям і внаслідок цього давати врожай.

Ґрунт дає життя рослинам, тваринам і в остаточному підсумку — людям. Він — головне багатство й об’єкт поклоніння всіх землеробських народів. Тому в уявленнях людей давніх

цивілізацій ґрунт поряд із вогнем, повітрям та водою (а іноді деревом та металом) був однією з основ світобудови й уособлював материнське начало.

Жителі Шумеру й Вавилона (III—II тисячоліття до н. е.) займалися зрошувальним землеробством і вірили в те, що людина створена спеціально для того, аби обробляти землю. Вони не могли уявити її без зрошувальних каналів. Образ помереженої каналами місцевості став для них збірним поняттям землі загалом.

У системі світобудови стародавніх японців найважливішими елементами були п’ять головних географічних точок (центр, північ, південь, схід і захід), п’ять головних явищ природи (світло сонця, спека, холод, вітер і дощ) та п’ять основних рослин (рис, просо, ячмінь, льон і боби). Оброблений ґрунт, що дає урожай, перебував на перехресті всіх цих просторових, стихійних і рослинних начал. Імовірно, розуміння численних зв’язків ґрунту допомогло стародавнім японцям створити землеробство з найвищим для свого часу рівнем родючості.

 

 

Праця хлібороба завжди була почесною і святою. «Із хліборобів виходять найбільш мужні люди, дохід хлібороба найчистіший і найбільш правильний і найменше збуджує заздрість»,— вважав найславетніший політичний діяч Стародавнього Риму Катон Старший.

«Отже, лишається дати землі нашій — Матері — ймення / По справедливості, бо ж із землі все живе народилось. / Таж і тепер ще з землі виповза животина всіляка, / Зроджена там із дощу і вологої палкості сонця» (пер. А. Содомори),— так писав давньоримський поет і філософ І ст. до н. е. Тіт Лукрецій Кар у відомій поемі «Про природу речей».

Із давніх часів люди найбільш ретельно вивчали верхній шар ґрунту — орний, де розміщуються корені рослин. До другої половини XIX ст. увага вчених була прикута лише до цього шару ґрунту. Люди найперше переймалися отриманням гарного врожаю, тож їм слід було розібратися в тому, як ґрунт живить рослини, які його властивості благотворно впливають на них, а які, навпаки, ускладнюють їхнє життя. Отож у першу чергу вони вивчали механічний склад та органічну речовину ґрунту, від яких залежить постачання рослин усім необхідним.

Всесвітньовідомий англійський натураліст Чарлз Дарвін одну зі своїх останніх книг присвятив ролі дощових черв’яків в утворенні ґрунтів. Вона так і називається: «Утворення ґрунтового шару дощовими черв’яками». У ній він зазначає, що, змішуючи рослинні залишки у своєму кишечнику з дрібними частинками ґрунту, дощові черв’яки створюють ґрунтову структуру — грудкуватість. Окрім того, ходами черв’яків, котрі часто сягають на глибину до 2 метрів і більше (особливо вони глибокі в тропічних ґрунтах — там, де ґрунт глибше прогрівається), у ґрунт проникають вода й повітря, поліпшуючи тим самим умови розвитку коренів і ґрунтових мікроорганізмів. Дарвін показав, що весь гумусовий шар садових і городніх ґрунтів Англії пройшов через кишечник дощових черв’яків, тобто вміст гумусу та його структура створені ними -— вони й розподілили гумус у ґрунті. Саме тому гумусовий шар ґрунту Дарвін назвав «тваринним» ґрунтом.



загрузка...
загрузка...
Google