загрузка...

ОБЖ
Всі предмети
ЗНО 2014
Конспекти уроків
Опорні конспекти
Підручники PDF
Підручники онлайн
Бібліотека PDF
Словники
Довідник школяра
Майстер-клас для школяра
Роботи відвідувачів
Зворотній зв'язок
Check Google Page Rank
Loading...

Безпека життєдіяльності

1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

1.1. Системний аналіз безпеки життєдіяльності

1.1.2.Комплексний аналіз життєдіяльності людини

 

Комплексний аналіз життєдіяльності передбачає розгляд людини як ланки у системі "людина-машина-навколишнє середовище".

У своїй життєдіяльності людина, йдучи до визначеної мети, діє на машину і досягає конкретного результату.

Щоб досягти максимального узгодження результату поставленої мети, вводяться зворотні зв'язки та корекція мети і дії керування.

Дуже часто в системі життєдіяльності людини з'являються шкідливі та небезпечні чинники, які діють на людину. У систему вводиться захист людини — система охорони праці.

В наш час актуальним є питання не лише захисту людини від шкідливих та небезпечних чинників виробництва та навколишнього середовища, а й захисту навколишнього середовища від впливу людини та виробництва.

На цю систему діють у визначених умовах чинники НС. Система мусить в цих умовах стійко функціонувати та забезпечувати захист людини.

Система ЛМС забезпечує досягнення такої мети:

отримати результат, подібний для життєдіяльності людини;

забезпечити безпеку життєдіяльності людини, не допустити вражаючих і зменшити дію небезпечних та шкідливих чинників до допустимих значень, які не викликають втрати працездатності та погіршення здоров'я людини;

знизити ступінь шкідливої дії життєдіяльності людини на навколишнє природне середовище та вжити необхідних захисних заходів;

забезпечити стійкість функціонування та захист людини від дії різних вражаючих чинників та НС;

 

 

 

М — мета, УВ — взаємодії керування, А — аналізатор, Р — результат, НС — надзвичайні ситуації, СОП — система охорони праці;

ОНС — охорона навколишнього середовища, ЗД— захисні дії.

У розглянутій системі ЛМС структурно виділяється декілька підсистем:

- — пряма взаємодія людини та машини (вивчає "Ергономіка та інженерна психологія");

- — проблеми безпеки людини на виробництві (розглядає "Охорона праці");

- — взаємодія системи з навколишнім середовищем (аналізує " Промислова екологія");

- — дія на систему чинників НС, розробка заходів щодо їх прогнозування, способів захисту людини, а також розв'язання проблем ліквідації їх наслідків (вивчає " Цивільна оборона").

Ситуація, в котрій з'являється можливість виникнення нещасного випадку, вважається небезпечною, або аварійною. Аварія — подія в технічній системі, що не супроводжується загибеллю людей, при якій відновлення технічних засобів неможливе або економічно недоцільне. Коли аварія призводить до пошкоджень техніки, вона завдає збитків лише в економічному та моральному плані. Якщо ж аварія супроводжується тілесними ушкодженнями людей, то в цьому випадку йдеться про пов'язані з нею нещасні випадки. Якщо ж порушення в роботі техніки призводять до нещасних випадків, які спричинюють загибель хоча б однієї людини, то така ситуація класифікується вже як катастрофа.

Таким чином, при визначенні рівня небезпечної ситуації береться до уваги те, що основним його показником є можливість виникнення нещасного випадку. При цьому оцінка ймовірності нещасного випадку залежить від характеру самого нещасного випадку і від пов'язаних з ним наслідків.

Проводилось дослідження [5] із застосуванням методу експертних оцінок з урахуванням положення, висловленого американським математиком Л. Заде:" Елементами мислення людини є не числа, а елементи деяких нечітких множин або класів об'єктів, для котрих перехід від "належності" до "неналежності" не стрибкоподібний, а неперервний". Тому експертам було запропоновано оцінювати показник можливості (очікування) нещасного випадку та рівень його важкості (емоційногенності) шляхом віднесення цих характеристик до тих чи інших нечітко виражених множин: з одного боку — частоти ("рідко", "часто" тощо), а з другого — важкості ("легкий", "середній" тощо). Брався до уваги також показник невизначеності подій, що розглядалися. Невизначеність подій — це їхня ентропія, котра є функцією їх ймовірності і має кількісне вираження.

Вивчалися такі категорії (множини) нещасних випадків, розташованих за ступенем зростання їх важкості (емоційногенності):

- — мікротравми;

- — легкі травми;

- — травми середньої важкості;

- — важкі травми;

- — травми, що спричинили інвалідність;

- — смертельні травми.

 

 

За результатами статистичної обробки загального масиву даних побудовано графік (рис.4), де наведено усереднені значення градуювання шкали важкості (Б) нещасних випадків, а також усереднена крива Рч (8), яка пов'язує важкість подій, що аналізуються, з шансами (Р), за яких їх поява розглядається як часта.

На графіку вказано отримані за статистичним масивом довірчі інтервали (нарівні вірогідності В=0,999) для окремих категорій важкості нещасних випадків. Як видно з категорії травм розподіляються по шкалі важкості нерівномірно і відрізняються між собою з високою статистичною вірогідністю. Аналіз кривої Р(Б) свідчить, що експерти вважають настання нещасного випадку частин не лише виходячи з можливостей (шансів) його виникнення, а й з врахуванням ступеня його важкості. При цьому чинник важкості (емоціогенність) цієї події істотно відбивається на оцінках шансів. Так, наприклад, можливість мікротравми вважається в середньому частою при шансах її виникнення 42,5%, водночас для важкої травми така можливість є частою вже при шансах 8%, а для смертельної — при 1,7%.

Таким чином, чим емоціогенніша небезпечна подія, тим при менших шансах виникнення вона сприймається як часта. Крива Рч (8) наближається до логарифмічної.

Вивчалося питання впливу фактора емоціогенності події на уявлення про її невизначеність. Тому шанси розглянутих категорій нещасних випадків були перераховані в значення їх ймовірностей (р), а останні — в показники їх ентропії (Н) за формулою Н=-log2р. Внаслідок такого перерахунку усередненої характеристики Рч (S) було отримано усереднену характеристику Нч (S), котра пов'язує важкість нещасних випадків з їх невизначеністю за умови, що їх виникнення розцінюється як часте. Ця характеристика також зображена нарис. 4—даний зв'язок є лінійним. Отриманий результат свідчить про залежність емоцій від невизначеності подій, що підтверджує інформаційну теорію П. В. Сімонова, який зазначає, що емоціогенность подій прямо пропорційна ступеню їх не визначеності. В даному випадку розглядався зв'язок між шансами нещасних випадків та її емоціогенністю за умов, коли вони розглядаються як часті.

Проводилися також дослідження і на інших множинах частот, тобто було зазначено шанси виникнення різних категорій нещасних випадків для умов, коли їх поява сприймається як "рідка", дуже часта та виключно часта. У результаті було отримано криві Рр (S) Рдч (S) Рвч (S), котрі разом з попередньою кривою подані на рис.5.

 

 

На цьому самому рисунку зображено і перераховано на ентропію характеристики Нр (S), Ннч (S), Ндч (S) та Нвч (S). Як видно з рис.5, всі пі характеристики є лінійними. Таким чином, і на інших множинах частоти емоціогенність небезпечних подій виявляється прямо пропорційною ступеню їх невизначеності. Загалом можна дійти висновку, що ступінь небезпеки, або виникнення нещасних випадків, є значною мірою рівнем важкості наслідків, зумовлених ними.



Конспекти уроків російською мовою
Сочинения на русском языке
загрузка...
загрузка...
Google