Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Україна в роки війни та повоєнний період

Становище на окупованій українській території. Рух Опору. Визволення України

 

На окупованих українських землях фашисти встановили жорстокий окупаційний режим. На всі найважливіші адміністративні та господарські пости аж до повітового рівня призначалися німці. Створювалось цивільне управління — міські управи на чолі з бургомістрами, волосні управи на чолі з старшинами. Українцям дозволялося займати найнижчі посади, такі як сільський староста, бургомістр містечка, поліцай, які вербувалися переважно з карних злочинців. Найбільші промислові підприємства оголошувались власністю Німеччини і були поділені між німецькими економічними магнатами. Колгоспи і радгоспи перетворювались у «общинні господарства» з кріпацьким режимом. На селянські двори накладалися 12 різних видів податків. Під загрозою суворої кари запроваджувалась обов’язкова трудова повинність.

ЗАПАМ'ЯТАЙ

22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз. Український напрям за планом «Ба рбаросса» був одним з найголовніших. Ставилося завдання оволодіти розвинутою економічною базою України, її багатими сировинними та паливними ресурсами, щоб послабити військово-промисловий потенціал СРСР і зміцнити власний, створити вигідний плацдарм для подальшої війни і перемоги над СРСР.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Територію України було розчленовано: Північну Буковину, Ізмаїльщину та землі між Південним Бугом та Дністром з центром в Одесі, названі Трансністрією, Гітлер віддав Румунії; західні області («дистрикт Галичина») — Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська — були передані до польського генерал-губернаторства. 12 центральних областей республіки стали рейхскомісаріатом «Україна» на чолі з Е. Кохом. Східні українські землі перебували під владою військового командування. У перспективі Україна повинна була стати арійською імперією — «Остготією». 65 % населення передбачалося депортувати до Сибіру. Українська нація оголошувалась неповноцінною.

 

Українська молодь примусово вивозилася на роботу до Німеччини. За 1942-1944 рр. у німецьке рабство було забрано 2,4 млн українців. Цілеспрямовано здійснювався геноцид. Планувалося щорічно знищувати 10 млн неарійців, у першу чергу євреїв. Жертвами масових розстрілів у Києві стали 195 тис. осіб, у Рівному — 99 тис. В Україні було створено 50 гетто і 180 великих концтаборів.

У ході війни проводилась політика колонізації українських земель, заселення їх німцями, до 2001 р. на Україні передбачалося поселити 90 млн німців. Для покращання постачання німецького населення в рейх було вивезено худобу, збіжжя, вивозився навіть український чорнозем, 40 тис. експонатів музеїв тощо.

В Україні розгорнулася масштабна партизанська боротьба, яка складалася з двох потоків: радянські партизани та частини ОУН-УПА. Під час війни в Україні діяло 46 великих партизанських з’єднань і 160 самостійних партизанських загонів.

У червні 1942 р. було створено Український штаб партизанського руху (УШПР) на чолі з генералом Т. Строкачем. Найпоширенішими формами боротьби підпільників були збір інформації, саботаж і диверсії. У 1941-1944 рр. у партизанських загонах налічувалось майже 180 тис. осіб. Офіційною датою народження УПА стало 14 жовтня 1942 p., запроваджене пізніше як свято українського війська, приурочене до дня покровительки Війська Запорізького Святої Богородиці.

УПА нараховувала до 90 тис. чол. ОУН розділялася на бандерівців (ОУН-Б) і мельниківців (ОУН-М), які ворогували між собою. ОУН-Б у 1943 р. фактично злилася з УПА. Вояки ОУН боролися проти всіх, хто виступав проти незалежності України. їхня діяльність носила суперечливий характер: з одного боку, вони боролися проти гітлерівського фашизму і сталінського тоталітарного режиму за створення української суверенної держави; з іншого — їхня діяльність пов’язана зі співробітництвом з німецькими окупаційними властями. УПА очолив Роман Шухевич (Тарас Чупринка). За зонами дії УПА розділялася на три групи: УПА — Північ (Волинь і Полісся); УПА — Захід (Галичина, Буковина, Закарпаття); УПА — Південь (Поділля). З виходом Червоної Армії до Дніпра керівництво УПА приймає рішення про зміну тактики. Воно вирішує не втручатися в боротьбу між німецькими і радянськими військами, оголосивши ворогами і німців, і «совєти». УПА не йшла на відкриті бої з регулярними військами Червоної Армії, хоча окремих сутичок та рейдів було чимало. Складність діяльності ОУН полягала в тому, що її не підтримувала жодна держава і вона змушена була покладатися тільки на власні сили і використовувати своєрідну тактику.

Процес визволення України від німецької окупації можна розділити на декілька етапів:

1. Грудень 1942 р. — червень 1943 p.: звільнення частини Ворошиловградської, Сталінської і Харківської областей.

2. Липень 1943 р. — листопад 1943 p.: звільнення Харкова (23 серпня 1943 p.), Києва (6 листопада 1943 p.).

3. Грудень 1943 р. — травень 1944 p.: визволення Правобережної України.

4. Червень — жовтень 1944 p.: завершальний етап звільнення України, 28 жовтня 1944 р. завершено визволення України.









загрузка...